Мені сниться, що я їду в інше місто до свого колишнього хлопця. Сон з четверга на п’ятницю. В реальному житті у нас були стосунки на відстані і я ніколи не була у нього вдома, а також не бачила його батьків, та й самого його не бачила в реальності. Коли я приїхала у те місто, де він живе, то почала йти вулицею, роздивлятися навколо. Я бачила ставок, на якому ніби мій колишній любив відпочивати.І це місце здалося мені знайомим. Ніби я там уже була. Я пішла до того ставка, на беріг, я думала, що він буде там,але там його не було. Лише його куртка. Потім я почала шукати будинок, в якому він живе. По дорозі мені зустрілася маленька дівчинка, якій років може 5. Я запитала в неї, чи не знає вона де живе колишній і чи вона не його сестра. Вона відповіла, що знає, де він живе, але вона не його сестра. Ще вона показала мені портрет чи фото якогось чоловіка і сказала, що то її батько. Що тепер її батько є тільки на фото. І її мама дивиться на ту фотографію. Я попрощалася з дівчинкою. Вона здалася мені милою. Я знайшла будинок мого колишнього. Саме тут я погано пам’ятаю, як саме я зайшла всередину і яким було перше враження батьків, коли вони мене побачили. Але я пам’ятаю, що пояснила їм, хто я така і чому приїхала. А приїхала я, щоб поговорити з колишнім. Щоб повернути його. А на той момент у нього була інша дівчина ( вона і в реальності є) Спершу я познайомилася з його мамаю. Вона здалася мені неприємною, поводилася зі мною не добре, я їй не сподобалася. Було видно, що вона злиться на мене, має образу. Ми з нею говорили і ніби пішли в кімнату колишнього. Там вона мені сказала, що він розповідав про мене. І що навіть написав пісню про мене, яка мала назву «Без кутикули». І я така кажу:» Що справді? Він написав про мене пісню?» Це приємно мене вразило у сні. Але потім його мама швиденько додала, що він написав її про свій життєвий досвід, а не конкретно про мене. Але я мала таке відчуття у сні, що ця жінка мені збрехала, щоб я не думала, що він має якісь почуття до мене ще, ніби хотіла приховали це від мене. Потім вона ніби трішки подобрішала і дістала з під-подушки книжку. Це була дитяча книжка, на якій були зображені собаки далмотинці. З мультика «101 далмотинець». Ця книжка була трохи порвана, але я чітко бачила літери, там була українська мова і відчувала запах сторінок. Ця книжка мені дуже сподобалася. І його мама сказала, що можу забрати її собі, почитати. Я погодилася. Потім вона знову стала холодною і стриманою до мене. І я раптом почала просити вибачення за те, що зробила боляче її сину. Сказала, що тоді ми обоє помилилися, дуже поспішили. І що жоден з нас- ні він, ні я, не встигли по-справжньому вирішити, чи потрібні нам ці стосунки. Що ми повинні дати другий шанс цим стосункам. Вона вислухала мене з саркастичною посмішкою. Вона була зі мною не до кінця згодна. Вона вважала, що я принесла лише горе її синові. Що йому зараз добре без мене. Потім ми пішли в зал. Там сіли на диван. І я ще згадала, що перед цим я сиділа десь окремо і слухала музику на своєму телефоні. А вже потім підірвалася і побігла в зал, де сиділа його мама. Я запитала, де її син зараз. Чи він приїде сьогодні додому, щоб я могла з ним поговорити. А вона мені дуже уїдливо і з насмішкою відповіла:»Ти що, жартуєш? Ні. Він не приїде. Я навіть не скажу йому, що ти приїхала. Він не повинен про це знати.» Ці слова мене дуже розлютили. Я почала знову виправдовуватися і казати, що ця розмова потрібна. Потім його мама сказала:» Навіщо? В нього своє життя. Ця розмова потрібна хіба що, щоб поставити жирну крапку»( я не пам’ятаю точних слів, але смисл був такий) Після цього я бачу, як дзвонить її телефон, де висвітлюється ім’я мого колишнього. Грає якась мелодія, я вже не пам’ятаю, якою вона була. Але його мама спеціально не бере трубки. Я роздратовано йду до виходу з кімнати, як раптом на порозі я бачу його батька. Він був кремезним і високим. Його обличчя було суворе і насуплене. Якщо чесно, у сні я злякалася його. З насторогою і обережністю я дивилася на нього. Я привіталась з ним, сказала йому: «Добрий день!» І він сказав:» Добрий день!» Потім я вийшла з кімнати і ніби далі очікувала, що його мама візьме трубку. Потім я прокинулася і вже більше нічого не пам’ятаю. Але сон цей якись не завершений. Я ніби протягом всього сну шукаю свого колишнього. Я бачу його улюблені місця, хоч в реальному житті я навіть їх не бачила. В мене було таке відчуття, що я от-от його знайду, що ще трішки. А ще я відчувала, що він ніби не проти нашої зустрічі, що це його батьки не хочуть, аби він зі мною бачився. А сама про себе думаю:» Я ж вперше приїхала сюди. Вперше наша зустріч у житті. Я подолала тисячу кілометрів.» Ось такий сон. До речі, після нашого розставання пройшло вже більше ніж один рік. Рік і ще кілька місяців. І він періодично сниться мені. У мене таке відчуття, що між нами є якись невидимий зв’язок.
Перед цим снилося, що говорю з ним по телефону. Говоримо, як старі добрі друзі, мені так приємно від цього на душі. Але потім зв’язок обривається і наша розмова ніби незаврешена. Ось.
Ще раніше мені снилося, що він тримає в руках ключі. Мої ніби. Не пам’ятаю вже.
Дякую вам за трактування ☺️